Трамп на інавгурації Зеленського: буде чи ні?

Вранці 8 травня з'явилась інсайдерська інформація, що інавгурацію новообраного президента України Володимира Зеленського може відвідати президент США Дональд Трамп. Вже ввечері того ж дня цю інформацію підхопили ЗМІ. У той же час вийшло велике інтерв'ю спецпредставника Держдепу США Курта Волкера з приводу українського питання, де він, окрім усього іншого, зробив наступну заяву.

"На инаугурацию президента Украины в Киев из США прибудет делегация высокого уровня... Это будет самый высокий уровень представительства, который будет соответствовать статусу инаугурации главы государства, входящего в число наших друзей"

Усе це стало приводом для чуток, що інавгурацію Зеленського відвідає особисто Трамп.

Експертна думка розділилась: дехто вважає візит американського лідера цілком можливим, а хтось каже, що його однозначно не буде. Жодним чином не здивуюсь, якщо ніякий Трамп до України не прибуде. Однак особисто мені більше імпонує все ж таки перша думка: я цілком припускаю, що президент США може відвідати інавгурацію Зеленського. Як на мене, для цього є декілька цілком логічних причин та приводів, які в сумі можуть спонукати американського лідера прилетіти до Києва. Спробуємо проаналізувати кожен з цих пунктів.

1. Внутрішньополітичний контекст 

Восени 2020 року на Америку чекають чергові президентські вибори. Трамп ще 2016 року заявив про намір іти на другий термін. За даними Gallup, у 2018 році рейтинг Трампа зберігався на рівні 40%. На даний момент ця цифра застигла в районі 43-45% підтримки. При цьому у 2017 року показник схвалення діяльності президента США коливався в районі 37%. Тобто, як ми бачимо, рейтинг Трампа досить великий і він має тенденцію до зростання. Причин цьому багато, але чи не найважливіша - економічний підйом, мільйони нових робочих місць, скорочення бідності та безробіття. Економіка США при Трампі перебуває на кращих показниках за останні десятиріччя, чим сам Трамп постійно хвалиться.

Втім, не все так чудово, як здається. Проблема Трампа полягає в його антирейтингу: за даними ABC News та The Washington Post, 2018 року неприйнятним у будь-якому випадку чинного президента США вважали 49% громадян США. Наразі ця цифра збільшилась до більш ніж 50%. Діяльність Трампа повністю підтримують 90% республіканців, однак лише 10% демократів. А нещодавнє опитування від Hill-HarrisX показало, що за Трампа у 2020 році готові проголосувати тільки 37% американців, у той час як за одного з його найбільш вірогідних опонентів, Джо Байдена - 43%.

Це серйозний дзвіночок для Трампа. Він має своє "ядро" прихильників, але йому слід рухатись далі, розширюючи свою популярність. І саме в цьому, внутрішньополітичному контексті є актуальним та потрібним його візит до Києва. Він може спробувати підняти собі потенційні електоральні бали, демонстративно підтримавши Україну. Частині американців та американського істеблішменту стовідсотково сподобається такий хід.

2. Зовнішньополітичний контекст

Гіпотетичний візит президента США до України на інавгурацію Зеленського може бути вигідним для Трампа і в зовнішьнополітичному контексті. Це був би досить однозначний крок, який продемонструє чітку підтримку України, таку ж чітку та неприкриту протидію Росії, а також покаже Європі, "хто в домі хазяїн". Ця позиція має свою логіку, якщо згадати, що останнім часом в експертному колі ходять чутки, що Зеленський та його команда мають намір дещо "накренитись" у сторону Брюсселю (а точніше, Парижу та Берліну), а не в бік Вашингтону. 
 

Окрім цього, зовнішній контекст в даному випадку має прямий вплив на внутрішній. Публічні слова підтримки України, візит до Києва, etc - у цьому можна розгледіти прямий взаємозв'язок із необхідністю піднімати свою популярність всередині власної держави в тому числі й такими кроками.

3. Економічний контекст

Карл фон Клаузевіц казав, що політика є концентрованим вираженням економіки. До того ж, саме економічними здобутками та успіхами США так пишається Дональд Трамп. Тож чому б не використати особисту зустріч з молодим та недосвідченим президентом Зеленським на користь Америки? Можна, наприклад, продати Україні американський газ, як колись продали антрацит та локомотиви. І при цьому неважливо, що Україна має як своє вугілля та локомотиви, так і свій газ. Що ж, ніде правди діти: бездумно купувати у третіх держав значно легше, ніж розвивати власну промисловість та видобуток.

Все логічно: останнім часом ширяться чутки, що Україна планує купувати "блакитне паливо" в США. Розмови про це почались десь на початку травня, а 9 травня голова Нафтогазу Андрій Коболєв офіційно заявив, що Україна веде переговори з приводу закупівлі американського газу. Окрім газу, США має ще безліч товарів та ресурсів: чому б не спробувати продати їх Зеленському, використовуючи інавгурацію як привід для особистої зустрічі? Це не йде врозріз із загальним образом і стилем Трампа.

4. Особистісний контекст

Найбільш конспірологічна версія мотивації для президента США відвідати інавгурацію Зеленського - це те, що феномен українського коміка цікавий самому Трампу. Згадаємо, що американський лідер одним із перших привітав свого українського колегу. Також Зеленського інколи називають "українським Трампом" навіть у західній, в тому числі й американській, пресі. Дійсно, чимось вони схожі: обидва успішні бізнесмени, які досягли усього самі, обидва мають досить великий досвід роботи в медіа (акторство, телешоу, etc), обидва ексцентричні, неоднозначні, неординарні особистості і, нарешті, обидва - це принциповий момент - позасистемні, антиелітарні кандидати, що й обумовило їхні перемоги у 2016 та в 2019 відповідно. Різниця лише в тому, що Зеленський скоріше об'єднав країну, а Трамп - навпаки.

Тим не менш, перемога Трампа на виборах стала справжнім вибухом. Це був "бунт проти еліт" у всій красі: суспільство принципово зробило ставку на антисистемного, ексцентричного, грубоватого та прямого кандидата. На тому ж самому запиті, але ще більш феєрично та успішно зіграв цієї весни Володимир Зеленський. "Зробимо Америку знов величною!", - казав Трамп. "Зробимо ЇХ разом!", - вторував йому Зеленський. Ось саме проти НИХ, тих самих НИХ, які усе своє життя в політиці та всім просто вже набридли, і спрямований цей гучний "електоральний бунт".

З політтехнологічної точки зору це сьогодні зброя масового ураження, проти неї фактично немає ні захисту, ні протидії. Чітке позіцонування "ось я, а ось вони, і я не з ними - я з вами" дозволило Зеленському отримати найфеєричнішу перемогу в історії незалежної України. Те ж саме свого часу зробив і Дональд Трамп, але з тих пір минули роки. Зеленський та його команда вдосконалили технології президента США: якщо той значною мірою все ж використовував традиційні засоби політичної боротьби (виступи та праймеріз в партії, класичні (!) дебати, мітинги та зустрічі з виборцями тощо), то Зеленському вистачило лише Instagram та YouTube. Навіть дебати він перетворив в яскраве теле- та інтернет-шоу на очах в сотень тисяч глядачів, схоже більше на рок-концерт чи футбольний матч. Тож Трамп міг би навіть повчитись (!!) чомусь у Зеленського: хто знає, можливо, його технології зможуть допомогти президентові США переобратись у 2020 році на другий термін? Так, звучить фантастично, але чому, власне, ні?

Отже, в якості висновків хотілося б ще раз підкреслити: немає жодних гарантій, що Дональд Трамп відвідає інавгурацію Володимира Зеленського. Також не хотілося б робити абстрактні прогнози та передбачення. Мета даного матеріалу полягала у спробі проаналізувати, чи є в американського лідера логічні та реальні причини й мотивації бути присутнім під час церемонії вступу на посаду нового президента України. Як ми бачимо, такі приводи є і вони досить об'єктивні. Чи зіграють вони свою роль - дізнаємось вже найближчим часом.

Автор - Микита Трачук, політолог

Добавить комментарий