Україні немає сенсу зволікати із запровадженням електронної системи голосування на виборах

Перед виборами в Україні знову почали  активізуватися дискусії з приводу того, можливо чи не можливо запровадити електронне голосування, в тій чи іншій формі та обсягах.

Взагалі-то, Кабмін вже затверджував концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018-2020 роки, яка передбачав, зокрема, запровадження можливості голосування за допомогою електронних засобів.  

Вже президентські вибори 2019 року, а електронної системи голосування не видно навіть на горизонті кінця поточного року.

Більше того, різні посадовці, політики та експерти продовжують говорити про неможливість запровадження в Україні таких систем голосування або через технічні складнощі, або через відсутність значних коштів, або через велику загроз кібер-втручань. Звісно, що все це так, але разом з тим все більше виглядає як надумані виправдання проти впровадження такої систем голосувань у найближчі 10 років.   

 

1. Техніка, технологія, програмне забезпечення, навички громадян.

Впровадження інтернет-голосування на виборах вже можливе з технологічної точки зору. Тому що в Україні вже багато років і масово використовуються системи здійснення розрахунків через інтернет, здійснення операцій з рахунками в банках. Здійснення операцій через Інтернет є частиною більшої реальності – майже стовідсоткове охоплення населення країни ефективними системами електронних платежів за допомогою карток. В Україні вже випущено банківських карток набагато більше, аніж існує в ній населення.

Крім того, переважна більшість громадян вже мають досвід роботи з різноманітними пристроями -  банкоматами, платіжними терміналами тощо. Більше того. Зараз доволі швидко зростає сегмент користувачів смартфонів, що вже створює можливості для створення віртуальних посвідчень особистості та використання я процесі голосування більш нових технологій, аніж картки. 

Також, зараз активно запроваджуються електронні документи, які посвідчують особистість.

До речі, у світі все більше запроваджуються таких документів, в тому числі - віртуальних посвідчень особистості. Активно поширюється використання біометрики. Наприклад, сканування обличчя для роботи з банкоматами, платіжними терміналами, для оформлення замовлень тощо. А є ще інтерактивні термінали в системах розрахунків, замовлень, бронювань, інтерактивні столи в ресторанах тощо. Розрахунки  в магазинах та різних закладах за допомогою системи сканування обличчя. Ці технології вже значно розвинуті, і набувають все більшого поширення. Той же Китай знаходиться в авангарді процесу та є його світовим двигуном.  

 

Отже, Україна цілком готова до запровадження системи електронного голосування на виборах та референдумах. В тому числі – через інтернет.

Для цього потрібна політична воля з боку влади для реалізації низки заходів:

- програмне забезпечення з урахуванням напрацювань банківського сектору;

- запровадження електронних посвідчень для громадян;

- закупівля обладнання для виборчих дільниць.

В Україні вже дуже багато різноманітного обладнання, яке працює з віддаленим серверами в режимі реального часу.

Отже, можна реалізувати комбінований варіант, коли хтось матиме можливість голосувати за допомогою смартфонів, хтось через спеціальні термінали за допомогою своїх електронних посвідчень тощо. А можна пристосувати для цього планшети.

Ймовірно, що впродовж найближчих 10 років ще зберігатиметься система з використанням паперових бюлетенів. Але переважна більшість виборців голосуватиме вже з використанням новітніх технологій.   

 

За наявності у влади готовності до впровадження подібних систем у процесі виборів може бути мінімізована участь людей на декількох етапах:

- складення та корекція реєстрів виборців;

- реєстрація виборців на виборчих дільницях, отримання бюлетенів;

- передача результатів у режимі реального часу з дільниці до серверу ЦВК без посередництва людей;

- підрахунок голосів.  

Суттєво скорочуються витрати часу для проведення самого голосування, для встановлення результатів виборів. Значно скорочується час перебування одного виборця на дільниці.

 

2. Фальсифікації, захист інформації, захист від кібер-втручань.

Підкуп виборців (прямий і непрямий) в певній мірі має місце з використанням традиційної системи голосування, збережеться в тому чи іншому форматі і при запровадженні нової системи з використанням нових технологій та засобів. Але не варто очікувати, що кількість випадків прямого чи непрямого підкупу виборців зросте. Навпаки, вона може зменшиться. 

Захист результатів навіть при існуючій системі голосування вже можна здійснювати за допомогою фотографування протоколів. У разі запровадження системи голосування за допомогою нових технологій теж можна буде використовувати певні високотехнологічні засоби фіксації результатів голосування по дільницях чи округах.

Що стосується загрози кібер-втручань, то тут виникає питання: чому банки, які мають розгалужену мережу електронних платежів по всій країні можуть захистити свої системи, а держава не може захистити  таку саму мережу впродовж декількох днів виборчої кампанії?

Якщо захоче, то зможе.   

 

Очікується, що у найближчі роки в Україні таки відбудеться перепис населення. Його вже буде потрібно проводити з урахуванням певних організаційних моментів, необхідних для запровадження нових технологій голосування.

 

Володимир Воля,

політичний експерт, міжнародник, магістр державного управління

 

16 березня 2019 р.